У Німеччині знайшли тимчасовий захист понад мільйон українських біженців. Водночас лише п'ята частина з них на сьогодні працює. Однак людей працездатного віку серед українців у Німеччині значно більше. І всі вони могли би трудитись. Що треба негайно вирішити для працевлаштування українських біженців, розповів керівник німецького уряду Олаф Шольц.
Про це, зокрема, німецький канцлер говорив на зустрічі зі своїми виборцями у місті Тельтові, яка була організована його партією СДПН.
Очевидно, що питання працевлаштування українців настільки сьогодні актуальне для німецького суспільства, що його готові навіть обговорювати депутати Бундестагу на зустрічі зі своїм виборцями.
Як зазначив Олаф Шольц, нещодавно число працевлаштованих українських біженців перетнуло 200 тисяч. І це вже вагомий результат, якого вдалося досягти завдяки пом'якшенню вимог до працевлаштування українців. Зокрема, нашим співвітчизникам знизили мовний бар'єр, який треба подолати для влаштування на роботу, а також пом'якшили деякі інші вимоги.
Та водночас від лютого 2022 року у Німеччині знайшло собі притулок понад мільйон українців. Причому більшість із них - працездатного віку. Отже число працевлаштованих українців могло би бути значно більшим, вважає німецький канцлер.
Чому українці неохоче шукають собі роботу у Німеччині?
Частина аналітиків вважає, що причина – у високих соціальних виплатах, які Німеччина призначає біженцям. Цих грошей цілком вистачає на прожиття. І через це українці не квапляться шукати роботу.
Крім того, називають ще дві причини, які заважають українцям працевлаштуватись:
- знання мови хоча б на початковому рівні;
- нестача дитячих дошкільних закладів. Через це, наприклад, молоді матері не мають змоги залишити дитину, щоб зайнятися пошуками роботи та працевлаштуванням.
Шольц закликає німецьких роботодавців допомогти українцям із працевлаштуванням
Він вважає, що працедавці мали би бути більше зацікавлені у поповненні своїх підприємств надійними та працьовитими українцями. Натомість, щоб у Німеччині визнали отриманий в Україні диплом, українцеві доводиться пройти сім кіл відбірної німецької бюрократії. Виявляється, у Німеччині є по кілька паралельних відомств, що займаються перевіркою дипломів і кваліфікацій, які просто дублюють одне одного. Шольц вважає, що цей бюрократичний ланцюжок можна було би суттєво скоротити.
"Це безглуздя. Ми докладаємо максимум зусиль, щоб зменшити кількість таких центрів", - заявив канцлер.
За приклад він навів той факт, що лише 120 із 2000 дипломованих українських лікарів отримали в Німеччині дозвіл на заняття лікарською практикою. Отже керівник уряду радить тамтешнім роботодавцям активніше робити кроки назустріч українцям, що шукають роботу.
Водночас і самі українці мають усвідомити деякі речі:
- ймовірно, їм не вдасться відразу знайти роботу за своєю спеціальністю і доведеться попервах задовольнитися менш кваліфікованою працею;
- не виключено, що доведеться спочатку працевлаштуватись лише на половину робочого дня, а відтак і на пів зарплати.
Нагадаємо, деякі німецькі політики вважають, що українців мобілізаційного віку слід відправити додому.